Подвиг, закарбований у вічність: у Білогір’ї вручили відзнаки рідним Захисників
Жодна нагорода не зможе загоїти рани у серцях рідних та повернути тих, хто став на захист рідної землі. Проте ці відзнаки є вічним символом народної пам’яті, визнанням неоціненного героїзму, відваги та самопожертви кожного воїна, який до останнього подиху захищав Україну від російського агресора.
Сьогодні, 2 жовтня, у великій залі Білогірської селищної ради відбувся захід, сповнений глибокої шани, невимовного болю та безмежної вдячності. Відповідно до указу Президента України, наказів Головнокомандувача ЗСУ, Міністра оборони України та Голови ДПСУ, родинам полеглих воїнів-земляків, які віддали свої життя у російсько-українській війні, було вручено високі нагороди.
У пам'ятному заході взяли участь Білогірський селищний голова Василь Мельник, голова Шепетівська районна державна адміністрація Олексій Глушаков та керівник 4-го відділу Шепетівського РТЦК та СП Дмитро Тітов.
Олексій Глушаков та Дмитро Тітов вручили державні нагороди родинам полеглих захисників, висловивши щирі співчуття та глибоку шану батькам, дружинам і дітям Героїв.
Орденами та відзнаками (посмертно) нагороджені:
Сержант Гулько Василь Євгенович
Проживав у селі Кащенці. Служив навідником 1-го десантно-штурмового відділення. Ніс військову службу на Донеччині. 3 січня 2025 року, перебуваючи в районі села Зеленівка Покровського району, перестав виходити на зв'язок. У липні 2026 року був визнаний загиблим. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Старший солдат Зубатін Микола Вікторович
Проживав у селі Хорошів. З березня 2022 року служив на посаді стрільця 2-го стрілецького відділення. Учасник бойових дій на Харківщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 30 липня 2024 року поблизу населеного пункту Піщане Харківської області під час виконання бойового завдання. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» (посмертно).
Старший солдат Петрівський Леонід Миколайович
Проживав у селі Коритне. Ніс військову службу на Харківщині. 10 листопада 2024 року під час виконання службово-бойових завдань внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Тополі Харківської області життя військовослужбовця обірвалося. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» (посмертно).
Солдат Прищепа Максим Вікторович
Проживав у селі Соснівка. Боронив країну з перших днів повномасштабного вторгнення. Будучи водієм 2-го стрілецького відділення, неодноразово виконував небезпечні завдання, рятував життя іншим військовослужбовцям. 25 липня 2025 року під час виконання чергового бойового завдання загинув у районі населеного пункту Кам’янка Харківської області. Нагороджений відзнакою (медаллю) Міністра оборони України «Лицарський хрест» (посмертно).
Молодший сержант Петрівський Володимир Сергійович
Проживав у Білогір'ї та селі Семенів. Ніс військову службу з перших днів повномасштабного вторгнення. Служив у складі 3-ї окремої танкової Залізної бригади. 10 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання між населеними пунктами Катеринівка та Колодязне Куп’янського району Володимир загинув, до останнього залишаючись вірним присязі. Нагороджений відзнакою (медаллю) Міністра оборони України «Лицарський хрест» (посмертно).
Прикордонник Вознічук Олексій Вікторович
Проживав у селі Денисівка. Ніс службу у складі 11-го прикордонного загону ДПСУ. 26 березня 2023 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області зник безвісти. Рішенням суду визнаний загиблим. Нагороджений відзнакою Голови ДПСУ «За мужність в охороні державного кордону» (посмертно).
Подвиг наших захисників назавжди закарбований в історії Білогірщини та в серці кожного українця. Вічна пам’ять та слава Героям!
