A A A K K K
для людей із порушенням зору
Білогірська селищна рада - територіальна громада
Хмельницька область

Історична довідка

Історична довідка

Свою історію селище бере в далекому 1441 році. Оскільки точна дата заснування поселення в літописах не знайдена, точкою відліку прийнято вважати першу датовану писемну згадку. Згідно тексту документу жалуваної грамоти Великого князя литовського Казиміра, 20 січня 1441 року він передав боярину Дениску Мукосійовичу у власність Збараж та більше десятка сіл нинішньої Тернопільської та Хмельницької області, серед яких було й поселення Ляхівці. Слід відзначити, що за версією істориків, перше поселення на території нинішнього Білогір’я з’явилося ще в добу неоліту, до середини ХІV ст. воно існувало під назвою Недосягів, проте літописи, що можуть підтвердити це, на жаль, не збереглися.

Походження назви

Історики й по сьогоднішній день не дійшли до спільної думки, яка могла би пояснити топоніміку назви Ляхівці. Однією з версій походження назви являється проживання на території поселення великої кількості ляхів(поляків). За іншою версією Ляхівці отримали свою назву в честь литовців, які проживали на території поселення на початку ХІV ст. В ті часи поширеним ім’ям було Лехова, припускається, що один із литовців з подібним ймення і став одним із засновників Ляхівців.

Період розквіту

У 1520 році Ляхівці перейшли у власність міланської(італійської) королеви Бони, яка також володіла в ті часи маєтками і землями на територій нинішніх Тернопільської і Вінницької областей, а також в ряді областей сусідньої Білорусі. Проте, майже відразу королева Бона подарувала Ляхівці Дашку Каленковичу, дочка котрого у 1583 році вийшла заміж за Яшка(Єська) Сенюту. Саме на період приходу Сенют і припадає період розквіту Ляхівців.

Практично відразу у 1583 році Яшко Сенюта добився від короля Стефана Баторія Магдебурзького міського права для Ляхівців. В ті роки в містечку була збудована ринкова площа, активно будувалися крамнички, майстерні, проводилися ярмарки і торги, за досить короткий час Ляхівці перетворилися в господарський центр регіону.  Слід відзначити, що Сенюта став ініціатором будівництва дерев’яної фортеці, яка була збудована на штучно висипаному острові посеред ставка. За легендами протягом довгого часу землю для острова на човнах возили полоненні турки та татари. Наразі на місці колишньої фортеці знаходиться місцевий стадіон «Колос».

Будівництво та історія костела та Домініканського монастиря

Будівництво головної архітектурної пам’ятки селища костела Св. Вікентія де Поля розпочалося у 1612 році внуком Яшка Сенюти, Павлом-Криштофом Сенютою. Поруч з костелом був зведений Домініканський монастир. Будівництво відбувалося за кошти сім’ї Сенют на протязі 48 років. Храм був відкритий у 1660 році та довгий час являвся релігійним центром регіону. Пізніше костел був зруйнований, відновлення відбулося лише у 1789 році. В період з 1869 по 1935 рік храм використовувався, яка православна церква. У радянські часи будівля виконувала функції приміщення для міліції, в’язниці, друкарні, клубу.

Рід Яблоновських

Після смерті Павла-Криштофа Сенюти, його племінниця Ганна Опалинська не маючи нащадків продала маєтки і землі у 1682 році князю Станіславу Яблоновському. Особливий слід в історії селища залишив його син Юзеф Олександр Яблоновський за період володіннями землями якого дерев’яна фортеця збудована за часи Яшка Сенюти була перебудована в мурований замок. Будівництво кам’яної фортеці завершилося у 1745 році, замок протягом багатьох років являвся резиденцією князя та вражав своєю величчю та масштабами: тронна зала, картинні галереї, величезна бібліотека, бальний зал та покої. Про розміри та масштаби замку може говорити той факт, що тронна зала могла одночасно приймати до 400 осіб. Кожної неділі Юзеф Олександр Яблоновський влаштовував гуляння, на які з’їжджалися гості з усієї Польщі та Литви. Розповідають, що під час одного такого грандіозного балу було з’їдено 60 волів, 300 телят, 50 баранів і понад 20 тисяч птиць, випито було 270 бочок угорського вина.

Після смерті Юзеф Олександра Яблоновського замок та землі князя перейшли у володіння роду Сапігів, проте, за їх участь у польському повстанні їх майно у 1831 році було конфісковане у державну власність та почало занепадати.

Наш час

Нове піднесення Ляхівців відбулося у 1923 році, коли селищу було повернуто статус районного центру. 1946 року відбулася зміна назви на Білогір’я, а 1960 року отримало статус селища міського типу.

16.05.2018 року в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року була утворена Білогірська селищна об’єднана територіальна громада.

Соціально-економічне обґрунтування 

Білогірської селищної об’єднаної територіальної громади

(адміністративний центр - смт Білогір’я)

1. Загальна характеристика

Після включення усіх населених пунктів, згідно перспективного плану (у 2020 р.),

Білогірська територіальна громада об'єднує 11 старостинських округів та центральну садибу з адміністративним центром у селищі Білогір’я.  

Площа територіальної громади складає 615 км.кв. Населення громади складає 19320 мешканців.

 

2. Економічний потенціал громади

В промисловості найбільшу питому вагу займає переробна промисловість.

В галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 60%, тваринництво – 40 відсотків.

Торгівельні послуги надають 130 функціонуючих торгових точок, у тому числі 84 магазини, 3 АЗС, 13 аптек, 7  закладів громадського харчування.

3. Транспортне сполучення

В середньому щоденно здійснюється 43 рейси на 38 автобусних маршрутах. У 4 населених пунктах громади відсутнє транспортне сполучення. На території переважають дороги з твердим покриттям – дороги з покриттям із асфальту, каменю, щебеню, гравію шириною проїжджої частини до 7 м., та дороги без твердого покриття, шириною не менше 4,5 м, які регулярно профілюються. Ґрунт проїжджої частини закріплений або підсипаний гравієм, щебенем, піском.

4. Бюджетна інфраструктура та розрахунковий обсяг бюджету громади

За рахунок бюджету об'єднаної громади на її території функціонуватимуть:

  • 13 закладів охорони здоров'я, а саме: 10 фельдшерсько-акушерських пунктів, 3 амбулаторії, поліклініки;

  • 25 закладів освіти, а саме: 5 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІП ступенів, 2 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів, 5 загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня, 13 дошкільних навчальних закладів;

  • 10 закладів культури;

  • 1 заклад фізичної культури.

Кількість приміщень, придатних для розміщення державних органів становить 6 одиниць.

Кількість приміщень, придатних для розміщення органів місцевого самоврядування становить 7 одиницю.

Обсяг доходів загального фонду (розрахунковий в умовах 2017 року) громади становитиме 57453,9 тис. грн., у тому числі:

  • доходи без урахування трансфертів з державного бюджету (згідно статті 64 Бюджетного кодексу України) – 36575,0 тис. грн.;

  • реверсна дотація – 2194,0 тис. грн.;

  • освітня субвенція – 19232,8 тис. грн.;

  • медична субвенція (первинний рівень) – 3840,1 тис. гривень.

Прогнозний обсяг видатків загального фонду громади становитиме 48592,2  тис. гривень.

Баланс фінансових ресурсів загального фонду:+8861,7 тис. гривень.

Прогнозний обсяг бюджету розвитку: 473,7 тис. гривень.


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь