Відома та невідома історія Білогірщини: Місця. Події. Постаті
«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани», – безсмертний вислів Максима Рильського, який зберігає свою актуальність й по сьогодні.
Знати історію свого народу, свого краю - наш обов'язок. Приклад росії показовий, яка, маніпулюючи історичними фактами, змінює світогляд людей не тільки на своїй території, а й по всьому світу. На жаль, через цілеспрямовану вікову роботу "сусідів" дуже багато літописів нашого народу знищено, дуже багато подій так і залишилось під грифом "цілком таємне", багато речей, якими дійсно потрібно пишатися залишаються невідомими широкому загалу. Відновити історичну спадщину - завдання, яке має стати одним з головних для українців на майбутні роки. Для прикладу, можна привести нашу громаду та наш край, який теж має багату історію, яка для багатьох невідома.
21 лютого 2024 року в Освітньому просторі Білогірської селищної ради відбулася науково-краєзнавча конференція "Відома та невідома історія Білогірщини: Місця. Події. Постаті", яка була організована відділом освіти, туризму, молоді та спорту, а також ХОБФ "Калиновий шлях".
Розпочався захід з вступного слова начальника відділу освіти, туризму, молоді та спорту Ольги Василівни Баранчук, яка розповіла про мету конференції та її актуальність в умовах сьогодення. Білогірський селищний голова Василь Васильович Мельник, звертаючись до присутніх, закликав молодь вивчати історію Білогірського краю та розповів про встановлення важливого для історичної спадщини нашої громади пам’ятного знаку, про який піде мова нижче.
Запрошені на захід Людмила Анатоліївна Гнатенко - доктор історичних наук, старший співробітник відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського та Наталія Володимирівна Пуряєва – старший співробітник Інституту української мови НАН України під модеруванням учителя Гулівецького ліцею Наталії Іванівни Соколюк розповіли учасникам про історію безцінного артефакту Хорошівського Нового Завіту Валентина Негалевського – святині, яка писалася в селі Хорошів в далекому 1581 році та стала першим перекладом Євангеліє, на доступній для українського народу мові.
Нещодавно, завдяки підтримці місцевого мецената Сергія Івановича Дем’янюка у співпраці з Білогірською селищною радою, на території поблизу Хорошівської церкви, було встановлено пам’ятний знак, присвячений цій видатній сторінці історії, яка далеко не кожному відома.
Не менш цікавим для відвідувачів виявився другий блок, який був присвячений Аполлонію Сендульському – видатному діячу українського національного-культурного відродження XIX століття. Запрошений на захід Микола Павлович Манько – провідний спеціаліст, науковець-дослідник Державного історико-культурного заповідника м.Остріг в режимі відеозв’язку розповів про величезний внесок Аполлонія Сендульського в розвиток освіти, релігії та культури на теренах колишнього Білогірського району, про його зв’язок з селом Сивки, де він проживав, та став ініціатором відновлення, а згодом побудови в населеному пункті церкви. Цікаві доповнення та свої дослідження по даній тематиці привів присутнім вчитель Перерослівської гімназії Олексій Степанович Козарик, який, до слова, був модератором другого блоку.
На завершення, перед присутніми виступили керівник ХОБФ "Калиновий шлях", один з ідейних вдохновителів заходу Микола Павлович Хоменко та староста п’ятого старостинського округу Василь Олександрович Іванюк, які відзначили високий рівень проведеної конференції та потребу розвивати історію нашого краю для нащадків надалі.
