Позитивна практика житло
До «Білогірського бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась клієнтка з проханням надати безоплатну вторинну правову допомогу з приводу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.
«У житловому будинку, який належить мені на праві приватної власності, зареєстрована я , чоловік та наш син. Ще з 2014 року син змінив своє постійне місце проживання, та переїхав у іншу країну. Відтоді він житловим будинком, в якому зареєстрований не користується, не проживає у ньому, а також обов’язків члена сім’ї, пов’язаних з утриманням житлового приміщення, оплатою комунальних послуг, проведення поточного ремонту будинку не виконує. Його реєстрація створює ряд перешкод мені та моїй родині, зокрема виникають проблеми з оформленням субсидії.» – зазначила клієнтка.
З огляду на вищевказане, працівницею бюро було досліджено всі обставини справи, складено позов до суду.
Відповідно до ст. 41 Конституції України «… кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю приватною власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. … Право приватно власності є непорушним.»
Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно) , яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положенням частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать законам.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами статті 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.
Згідно положень статті 405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Син клієнтки (відповідач), без поважних причин, за власним бажанням припинив проживання в ньому вже близько 7 років.
Разом з тим, згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України, особа втрачає право на користування житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом.
Варто зазначити, які можуть бути поважні причини не проживання у житловому приміщенні
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням , необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову.
До поважної причини відносяться:
-призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
-тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
-поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
-виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
-влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
-виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
-взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
За матеріалами Білогірського бюро правової допомоги
