Нововведення в трудовому законодавстві під час воєнного стану
В період дії воєнного стану роботодавці першочергово керуються нормами Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), який набрав чинності з 24.03.2022.
Закон № 2136 вніс зміни, зокрема в: можливості обирати трудові договори під час прийняття на роботу в умовах воєнного стану; облік робочого часу; умови праці жінок ; надання відпусток ; звільнення працівників . Законом № 2136 в мовах воєнного стану роботодавець, як і у мирний час виплачує працівнику зарплату на умовах, визначених трудовим договором і вживає всіх можливих заходів щоби працівники вчасно отримали зарплату. Існує тільки дві обов’язкові умови, за яких роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці: порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили; роботодавець довів причинний зв'язок між порушенням та бойовими діями або обставинами непереборної сили.
Навчальна відпустка під час воєнного стану. . Частина друга статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентує, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Чи зберігаються виплати особам з інвалідністю, які не можуть пройти повторний огляд під час воєнного стану. Якщо відсутня можливість пройти обстеження та оформити направлення на МСЕК – проходження повторного огляду, у т.ч. й дітям, переноситься на строк не пізніше 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану. До цього моменту всі виплати та пільги зберігаються. Під час воєнного стану та 6 місяців після його припинення/скасування — українці мають право звертатися до МСЕК для встановлення інвалідності заочно та незалежно від місця проживання чи перебування. Медико-соціальна експертиза для встановлення групи інвалідності проводиться за направленням закладу охорони здоров'я. Лікуючий/сімейний лікар, до якого звернувся за медичною допомогою пацієнт, в разі потреби оформляє направлення на МСЕК (форма 088/о). При цьому укладати декларацію з лікарем не потрібно.
За мобілізованими працівниками не зберігатимуть середній заробіток. На підпис Президенту передано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроєкт № 7251 від 05.04.2022, прийнятий ВРУ 01.07.2022). Верховна Рада на своєму засіданні 1 липня 2022 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану» (законопроєкт від 05.04.2022 № 7251, далі — Законопроєкт № 7251). 7 основних новацій Законопроєкту № 7251 Даним Законом вносяться зміни до частини третьої статті 119 КЗпП. Положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу виключено зі змісту даної статті. Після прийняття даного Закону, частина третя статті 119 КЗпП буде містити такі норми: «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За такими працівниками зберігатиметься місце роботи і посада, та буде скасовано гарантію щодо отримання середнього заробітку.
Суспільно корисні та громадські роботи: чим відрізняються. Суспільно корисні роботи мають оборонний характер або слугують для ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли протягом воєнного стану. Громадські роботи організовуються для забезпечення економічної, соціальної та екологічної користі певної громади з метою додаткового стимулювання до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб. Військове командування може самостійно або із залученням Ради міністрів АР Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення) приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, громадські — місцева влада із залученням на добровільних засадах роботодавців. На підставі запровадження трудової повинності до суспільно корисних робіт залучаються зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені, а також працівники підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за домовленістю з керівниками. Громадські роботи передбачають добровільну участь громадян, які перебувають на обліку у службі зайнятості як шукачі роботи, а також працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок зупинення (скорочення) виробництва.
Які варіанти робіт Суспільно корисні роботи протягом воєнного стану мають відновити повноцінне функціонування інфраструктури громади та її безпеки. До таких робіт, зокрема належать: ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру, вантажні та сільськогосподарські роботи, заготівля дров до опалювального сезону, допомога громадянам з інвалідністю та людям, які постраждали через бойові дії. Громадські роботи — це насамперед роботи соціального спрямування: супровід громадян з інвалідністю, допомога в геріатричних закладах; екологічного напряму: ліквідація наслідків стихійних явищ, упорядкування меморіалів, пам'ятників тощо. Окремий напрямок — консультативна робота в органах соціального захисту.
За матеріалами Білогірського бюро правової допомоги
