Обов’язки суб’єктів господарювання щодо сплати ліцензійних платежів: аналіз пункту 6 Закону № 3817
Місцевий бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Одним із джерел доходів місцевих бюджетів є надходження від плати за ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пального та зберігання пального.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 N 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817).
Відповідно, пунктом 6 розділу XIII "Перехідні положення" Закону N 3817 регламентовано дії суб'єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Законом N 3817 (далі - у визначений пунктом 6 період).
Зокрема, суб'єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження такої діяльності, зобов'язаний сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії - до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон N 3817, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб'єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон N 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Суб'єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зобов'язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон N 3817 набрав чинності: подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Пунктом 6 розділу XIII "Перехідні положення" Закону N 3817 також встановлено:
- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;
- право суб'єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;
- Наслідки для суб'єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо сплати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення повноти надходжень місцевого бюджету від плати за ліцензії, упередження випадків безліцензійної діяльності, повідомляємо, що суб’єктам господарювання, які провадять діяльність на території населених пунктів громади необхідно звернутися із заявою про внесення чергового платежу за ліцензії (до заяви долучити ліцензію та документ, що підтверджує сплату) до територіальної Державної податкової інспекції області або до Головного управління ДПС в області не пізніше 30.10.2024.
Фінансовий відділ Білогірської селищної ради
