Герої посеред нас
Який він — образ справжнього українського Героя сучасності? Для когось уособленням є міць, сила, хоробрість, для когось — любов до рідної країни, самовідданість та патріотизм.
Мабуть, зустрівши на вулиці Ільчуна Віктора Всеволодовича, більшість не здогадалася б, що перед ними справжній Герой, який має цю почесну відзнаку від Президента України. Усміхнений, приязний чоловік поважного віку в звичайному цивільному одязі, проте за плечима якого — велика кількість таємних операцій у тилу ворога. Шкоду, яку він завдав окупанту, важко оцінити одними лише цифрами. Уродженець села Слобідка-Кульчієвецька Хмельницької області, до війни фермер, а починаючи з 2014 року — справжній жах для російського агресора. Знищена техніка, залізничні полотна, особовий склад окупанта — і все це на окупованих територіях. У це важко повірити, але на момент повномасштабного вторгнення йому був 61 рік. Вік не став перешкодою, щоб долучитися до лав ССО та здійснювати надскладні операції, про які знали одиниці. Не здався він та не зрадив присязі після потрапляння в полон, де військовий пробув довгий рік. Згодом — довгоочікуване повернення додому, яке стало можливим після обміну. Для розуміння: Віктора Ільчуна обміняли на російського генерала, чи потрібно тут ще про щось говорити...
Можливо, колись про Віктора Всеволодовича та його діяльність знімуть фільм, а сьогодні він відвідав наше селище. За сприяння депутата Хмельницької обласної ради Сергія Іващука 66-річний військовий завітав до Білогірського ліцею. В теплій атмосфері Герой поспілкувався зі старшокласниками нашої громади. Щирі та правдиві відповіді без прикрас, розповіді про своє життя до та під час війни — все це змушувало присутніх затамувати подих.
Про життя під час повномасштабного вторгнення з присутніми поспілкувався депутат Хмельницької обласної ради та генеральний директор ТОВ НВА «Перлина Поділля» Сергій Іващук, який пригадав перші дні війни, перші волонтерські кроки, співпрацю з іноземними партнерами та їхню допомогу, труднощі та перешкоди, які доводилося долати, щоб допомогти війську.
Чуттєвою була промова директора ХБФ «Калиновий шлях» Миколи Хоменка, який особисто знає, що таке важкий біль втрати. Вихованець Білогірського ліцею, командир танкового батальйону, майор Олександр Хоменко, який загинув у серпні 2024 року, був його онуком.
З пропозицією про подальшу співпрацю в межах патріотичного виховання до гостей заходу звернулася директорка закладу Ірина Дідух.
Особливого настрою додав вірш, написаний директором Перерослівського ліцею Миколою Панасюком, а також поезія, яку чуттєво декламувала школярка Влада Цюпко.
Надзвичайно зворушливим моментом заходу стало відзначення Наталії Лосовської орденом «Матері бійця». Сергій Іващук привітав жінку напередодні Дня матері, подякувавши за виховання синів, які сьогодні, як і колись їхній батько, захищають Україну в лавах Збройних Сил.
На знак пошани школярі подарували власні малюнки Герою, також на завершення Сергію Іващуку та Віктору Ільчуну було вручено пам’ятні подарунки про візит до громади.
Наприкінці зустрічі до присутніх звернувся селищний голова Василь Мельник. Він подякував почесним гостям за візит та активну громадянську позицію, а також висловив глибоку вдячність захисникам за їхню невтомну боротьбу за незалежність і майбутнє України. Завершився захід мелодійною композицією, яка стала символічним фіналом цієї щирої та надихаючої зустрічі.
Такі зустрічі вкотре доводять: справжні Герої живуть серед нас. Вони скромні, щирі та готові ділитися досвідом із майбутнім поколінням. Приклад мужності Віктора Ільчуна та стійкості наших захисників — це той фундамент, на якому будується свідоме та патріотичне суспільство нашої громади. Разом до Перемоги!
