Чин похорону Захисника - Макарчука Віталія Миколайовича
Кожна втрата військового — це біль, який не згасне навіть з плином літ. Не важливо, де він загинув: чи на полі бою, чи його життя обірвалося на лікарняному ліжку. Це втрата, спричинена ворогом, який змусив мужніх захисників залишити сім’ї, пожертвувати мирним життям, віддати найдорожче заради захисту держави.
Значну частину свого життя Макарчук Віталій Миколайович присвятив війську. Спочатку — участь в АТО, а згодом — виконання бойових завдань під час повномасштабного вторгнення. Він не з чуток знав, що таке небезпека, бліндажі, поранення і, чи не найстрашніше, — російський полон. Майже два роки жаху, спроб росіян зламати його і довгоочікуване повернення до рідного дому під час обміну в червні минулого року.
Жахіття війни залишили свій страшний слід. Відновити здоров’я захиснику вже не вдалося. 19 травня 2026 року, після тривалого лікування, Віталій помер.
Сьогодні провести бійця в останню путь прийшла не одна сотня місцевих мешканців. Ледве стримуючи сльози, громада попрощалася із ще одним бійцем, життя якого відібрала російська агресія. Поховали Макарчука Віталія в його рідному селі Мокроволя. Наступного місяця йому мало виповнитися 39 років...
Спочивай з миром, воїне! Вічна пам’ять! Щирі слова співчуття родині, близьким, усім, хто знав військовослужбовця. Пам’ять про нього буде завжди жити в літописах нашого краю.
