В Білогір’ї відбулося відкриття оновленої Алеї Пам’яті та Слави
Українська свобода сьогодні має запах пороху і присмак невимовного болю. Вона виборюється щодня, щохвилини, у жорстокій та кривавій війні проти російського агресора. Кожен мирний ранок у наших домівках — це титанічні зусилля та життя наших захисників. Пам'ятати про це, знати поіменно тих, хто став щитом для України, підтримувати тих, хто чекає своїх рідних з фронту чи полону — найвищий моральний обов'язок кожного мирного мешканця.
Білогірська земля завжди шанувала своїх Героїв. Сьогодні в селищі відбулося урочисте відкриття оновленої Алеї Пам'яті та Слави. Це простір, де житиме вічна пам'ять про односельчан, які в різні епохи віддавали найдорожче заради нашого майбутнього: Героїв сучасності, які загинули у війні проти росії, мужніх бійців, які полягли у жорстоких боях Другої світової війни, воїнів, які не повернулися з Афганської війни, та Героїв Небесної Сотні, які першими підняли прапор гідності у новітній історії.
Урочистий та скорботний захід розпочався з надзвичайно зворушливого моменту. Маленькі вихованці Білогірського дитячого садочка в образах янголят встановили біля меморіалу крихітні лампадки. Це світло стало уособленням чистої дитячої вдячності за захист та мирне небо над головою.
Під урочисте зачитування ведучими імен полеглих захисників місцеві школярі крок за кроком відкривали їхні знаки. Кожен знак, кожен портрет — це глибока рана на тілі нашої громади, це та страшна ціна, яку ми сплачуємо за можливість жити у вільній країні.
Особливим місцем на Алеї стала Дошка Надії — символ нашої спільної молитви та незламної віри у повернення кожного військовослужбовця, який наразі вважається зниклим безвісти чи перебуває в полоні. В рамках акції «Стрічки пам'яті» рідні та близькі захисників пов'язали на Дошку Надії символічні стрічки, вплітаючи у кожен вузол свій невимовний біль, безкінечне очікування та молитви про те, щоб їхні найдорожчі люди повернулися додому живими.
До присутніх зі словами поваги та вдячності звернулися Білогірський селищний голова Василь Мельник та керівник 4-го відділу Шепетівського РТЦК та СП Дмитро Тітов, які наголосили на важливості збереження пам'яті про подвиг земляків. Надихаючим став виступ білогірчанина, Героя України Сергія Криницького. Звертаючись до громади, військовий підкреслив, що не такий страшний ворог, як його малюють, і Україна обов’язково переможе.
Із закликом боротися за наших захисників, які мають статус зниклих безвісти, звернулася Анастасія Артемчук, дружина зниклого безвісти військовослужбовця. Вона наголосила, що кожен із них — це не просто ім'я у списках, а чийсь батько, син, брат чи чоловік, про яких не можна забувати ні на мить. Анастасія закликала громаду та все суспільство бути голосом тих, хто зараз не може сказати про себе.
До міцності сили духу, єдності та непохитної віри у ці важкі часи закликали присутніх представники духовенства. Після звернення священнослужителі провели чин освячення оновленої Алеї Пам'яті та Слави, благословляючи цей простір скорботи і честі.
По завершенні заходу відбулося покладання квітів. Ця мить була сповнена невимовного суму та чуттєвості, адже кожен зміг підійти, схилити голову та особисто вшанувати пам'ять близької людини, чиє ім'я відтепер назавжди з'явилося на Алеї Пам'яті та Слави.
Низький уклін живим захисникам. Вічна пам'ять полеглим. Слава Україні! Героям Слава!
